Слово про похід Ігорів

Слово про похід Ігорів
Починається твір з пісні	Бояна
Бояна називають	Віщим
Якщо хотів він пісню творити, то	розтікався мислю по древу, орлом під хмарами
Випускав 10 соколів на стадо	лебедів. Означає: грати на гуслях
Боян – внук	Велеса -  давньоруського  бога пастухів і достатку і поезії
Бігав Боян	тропою Трояна
Накладав він на живі струни вищі персти свої	Боян
Піснетворець давній часу Олега ще й Ярослава	Боян
Троян	поганський бог, що жив до Христа
Боян порівнюється	з соловейком: соловій години віщої
Коні іржуть за Сулою	стоять стяги в Путивлі ( нині Сумська обл.)
Ігор жде брата	Всеволода
Чорні хмари чотири сонця закрити хочуть	Князі, що брали участь у поході
А на третій день	похилились Ігореві стяги
То ж бо два хоробрі Святославичі розбудили лихо недобре	Ігор та Всеволод
Всеволод
Має велику силу, тому його називали	буй-тур ( дикий бик, зубр)
Всеволод чекає Ігоря	під Курськом
Його воїни вправні	кінцем списа годовані
Воїни Всеволода  досвідчені, яруги їм знайомі	луки напружені, шаблі вигострені
Сідлай, брате, свої коні бистрі, мої-бо вже готові під Курськом	Всеволод
Сиплеш ти на полі ратному, сиплеш на воїнів стрілами	Всеволод
Де тільки тур виросте, там лежать голови половецькі	Всеволод
Ігор
Ігор звертається до воїнів	з патріотичною промовою
Ідеї промови: лучче потятим бути	аніж полоненим бути
Хочу переламати	списа об кінець поля половецького
Хочу напитись шоломом	води з Дону
Хочу голову	положити
Мла поля покрила	щебет солов’їв заснув ( настала ніч)
Русичі поля перегородили	черленими щитами
Черлені щити	пофарбовані в рожевий колір
Міццю розум оперезав	Ігор
Мужністю сердечною нагородив, ратного духу виповнився	Ігор
Та й повів полки свої хоробрі на землю Половецьку	Ігор
А сядьмо, браття, на бистрі коні. На синій Дон погляньмо	Ігор
На Дон військо веде	Ігор
Помчався вовком сіроманцем до лугу донецького	Ігор
Ще й полетів ясним соколом	Ігор
Мстислав
Боян згадує Мстислава	князя чернігівського, який в  ходив на касогів (адигейців  Кубані)
Мстислав переміг	велетня Редедю ( зарізав перед полками)
В п’ятницю	переможна битва
Перемога	помчали красних дівчат половецьких
Здобич була така велика	кожухами болота мостили
Олег
Автор пише:	дрімає в полі Олегове хоробре гніздо
Чому Олегове?	всі князі були нащадками крамольного князя Олега
Олег	крамолу кував ( чвари)
Олег, онук Ярослава Мудрого,	для боротьби за Київ залучав половців
Тому Олега назвали	Гориславовичем
За Олега гинуло	добро Дажбожого внука
Дажбог – найголовніший бог язичників,	внуки  бога - народ
Крива вії зорі світ провіщають	попередження природи про небезпеку
Тучі хочуть прикрити	чотири сонця
Чотири сонця	чотири князі
Отут шаблям пощербитися на р. Каялі	Каяла – річка  , де русичі зазнали поразки
Стрибожі внуки	вітри
Сиплють стрілами	на військо Ігоря
Половці поле перегородили	бісовими кликами
Мужньо бореться Всеволод	гримиш об шоломи мечами харалужними
Харалужні	стальні мечі
Дрімає в чистому полі гніздо хоробре	Олегове ( всі князі нащадки Олега Святославовича)
Всеволод забув  рани	отчий золотий стіл города Чернігова і жони своєї Глібівни
Тут пир доконали сватів попоїли	на р. Каялі ( руські князі часто родичалися з половцями)
Встала Обида, заплескала	лебединими крилами. Обида -міфічна діва з крилами уособлює кривду
Заплакали	Карна і Жля ( плакальниця і голосільниця)
Заплакали жони	уже нам своїх милих чад ні очима огледіти
Воює з ними	Святослав
Святослав
Святослав	князь   київський
Має небачену силу	притоптав горби, змутив ріки
Переміг Коб’яка	поганого Коб’яка із лукомор’я, як вихор вихопив
Слава про перемоги Святослава розійшлася по світу	йому німці і венейці співають славу
Венейці	жителі Венеції
В результаті поразки Ігор пересів з	сідла   золотого в сідло невольниче
Святослав бачив тривожний сон	мутен сон у Києві на горах
Черпали мені синє вино,	сипали жемчуг на лоно
Сипати жемчуг означає	плакати
Поразці русичів зраділи германські племена, що проживали в Криму	готські красні діви заспівали
Ці племена славлять	часи Бусові
Бус – князь антів, якого	розбив готський король Вінітар
Святослав виголосив	золоте слово
Звертається до Ігоря і Всеволода, називає їх	синовцями
Братів називає синовцями, щоб підкреслити	своє старшинство
Зауважує Святослав:	рано почали половецьку землю мечами разити
Чому рано? Бо не зібрали до походу	військ багатьох інших князів
Святослав сумує: не було війська Ярослава	брата мого   з чернігівськими вельможами
Черпали мені синього вина з отрутою мішаного	Святослав
Рано взялися ви землю половецьку мечами разити	Святослав
Серця ваші хоробрі з булату міцного	Святослав
Закликає воювати за землю Руську за рани Ігореві	Святослав
Всеволод онук Володимира Мономаха
Святослав звертається до Всеволода	онука Володимира Мономаха, князя Суздальського
Всеволод може	Волгу веслами розкропити
Якби був на полі бою Всеволод	то не була б рабиня по ногаті ( ногать – дрібні гроші, які платити за рабів)
Святослав звертається до	Галицького Осмомисла Ярослава
Ярослав Осмомисл
Підпер гори угорські залізними полками	Ярослав Осмомисл
Гори Угорські	Карпати
Ярослав  Осмомисл:	зачинив Дунаю ворота  ( кордони Галицького князівства доходили до Дунаю)
Одчиняєш ти Києву ворота	Ярослав Осмомисл
Одчинити ворота означає	підкорити місто
Звертається Святослав до	Романа Мстиславовича
Роман Мстиславович
Звеличує Романа: пливеш на подвиг	як той сокіл
Каже, що військо Романа: залізнії молодці	під шоломами латинськими
Шоломи латинські	бо мати Романа була дочкою польського короля
Від військ Романа гуде	Литва, ятвяги, дремела
Ятвяги, дремени	литовські племена
Звертається Святослав і до Всеслава	кинув жереб на дівицю
Всеслав
Всеслав – полоцький князь, що	обманом захопив Київ ( дівиця – Київ)
Обманом, бо ніби Київ	випав йому за жеребом
Всеслав мав недобру славу чарівника	вночі вовком бігав із Києва
Віщий Боян попереджує: всі ми відповідатимемо на Божому суді	ні хитрому, ні спритному суду Божого не минути
Ярославна
Ярославна плаче в	Путивлі
Голос Ярославни чути аж	на Дунаї
Обмиє князеві криваві рани	Ярославна
Полечу чайкою по Дунаєві, омочу шовковий рукав	у Каялі - Ярославна
Ярославна звертається до  вітру	мечеш стріли на моїх воїнів
До Дніпра	господине, пробив кам’янії гори ( пороги)
До сонця	в полі безводнім спрагою їх звело
Ігор обдумує план втечі з полону	поле мислю міряє
Допоміг втекти	Овлур, котрий залишив коня за річкою
Ігор втікає з полону, перетворюючись в різних тварин	горностаєм в очерет, гоголем на воду
До Ігоря звертається річка Донець	Немало тобі Ігорю величі,  а Кончакові  прикрості
Ігор  Дінцю  відповідає	Леліяв ти князя не хвилях ( леліяв – ховав від ворога)
Коли Ігор втікав	тоді ворони не каркали, галки позамовкали
Половецькі князі – Кончак і Гзак про Ігоря	коли сокіл до гнізда летить – сокільця окутуємо красною дівицею
Окутуємо красною дівицею	одружимо на половецькій княгині
Боян каже, що Руській землі зле без  Ігоря	зле тілу без голови
Поверненню Ігоря радіють	дівчата співають на Дунаї
Ігор прибув до Києва: Ігор іде Боричевім  шляхом	до храму  Богородиці Пирогощі
На завершення автор бажає	Здоров’я князям і дружині, що йдуть на поганії полки
Особливості «Слово про похід Ігорів»
Виявив «пам’ятку» у 18 ст	граф Мусін – Пушкін
Видруковано твір у	1800 р.
Жанр твору	ліро-епічна поема
В основі твору події	1185р.
Першими переклали Слово…	Вагилевич та Шашкевич
Згодом Слово… переклали	Мирний, Франко, Руданський, Махновець, Рильський
Переспіви Слова.. здійснили	Шевченко, Тичина
1985 рік ЮНЕСКО визнало   роком Слова про …	у цілому світі
Завершення Слова.. подібне до	славословія в українських народних думах
Сани їхали до синього моря	русичі хоронять вбитих
У Слові наявні елементи двох жанрів	прози та поезії
Перші видавці визначили жанр Слова	як   героїчну пісню
Не буря соколів занесла – галки зграями линуть	порівняння
Очима побачити, мислію помислити	тавтологія
Всеволод – буй-тур	гіпербола
Підпер Угорські гори	гіпербола
Поганого Каб’яка як вихор вихопив	гіпербола
Всі гіперболи запозичені	з фольклору
Опис втечі Ігоря з полону	запозичений з  казки
Близький за художністю до французького твору 10 ст.	«Пісні про Роланд»
Центральний образ твору	Руська земля
Композиція твору	виступ Ігоревої дружини, похід, битва з половцями, поразка, «золоте слово» Святослава, плач Ярославни, втеча Ігоря, величання Ігоря
Річка Донець, що розмовляє з Ігорем	персоніфікація